Що таке Ербітукс (цетуксимаб)
Ербітукс (Erbitux) 100 мг — це генетично інженерне химерне моноклональне антитіло (IgG1), спрямоване на рецептор епідермального фактора росту (EGFR), що застосовується шляхом внутрішньовенного введення для лікування деяких типів раку. Його дія полягає в блокуванні активації EGFR, що пригнічує ріст і метастазування ракових клітин.
Показання до застосування Ербітукс
Препарат Ербітукс (Erbitux) 100 мг використовується при:
- метастатичному колоректальному раку з експресією EGFR та диким (ненормованим) типом KRAS/NRAS, в комбінації з хіміотерапією або як монотерапія, якщо інші схеми неефективні;
- плоскоклітинному раку голови та шиї: в поєднанні з променевою терапією або платиновмісною хіміотерапією.
Механізм дії та фармакокінетика
Цетуксимаб інгібує EGFR, блокуючи зв'язування з ендогенними лігандами і запускаючи інтерналізацію рецептора. Він також активує антитілозалежну клітинну цитотоксичність (ADCC). Ліки має об’єм розподілу, близький до судинного простору (приблизно 2,9 л/м²), максимальна концентрація після первинної дози — 185 ± 55 мкг/мл, період напіввиведення — 70–100 годин.
Дозування і спосіб введення Ербітукс
Зазвичай Ербітукс (Erbitux) 100 мг призначають:
- Завантажувальна доза — 400 мг/м² внутрішньовенно, інфузія — 120 хв;
- Підтримуючі дози — 250 мг/м² щотижня, інфузія — 60 хв.
Існує також двотижнева схема: 500 мг/м² кожні два тижні. Важливо проводити премедикацію антигістамінними та глюкокортикостероїдами перед введенням.
Побічні ефекти й протипоказання
Найчастіші побічні реакції:
- шкірні реакції (акнеподібна висипка — понад 80% випадків), гіпомагніємія, інфузійні реакції;
- внутрішньовенні реакції (лихоманка, озноб, задишка — дуже часто; тяжкі випадки — рідко).
Протипоказання:
- важка гіперчутливість до цетуксимабу;
- вагітність і грудне вигодовування;
- дитячий вік (відсутні дані про безпеку).
